Бідна Настя: ще місяць назад не знала, що стане представником Росії на Євробаченні 2009. Її низьке контральто зробило таке диво, що навпіл розділило суспільство й підірвало життя російського, і не тільки шоу-бізнесу.

Чи може громадянка України на прізвище Приходько представляти РФ у фіналі Євробачення?
Безумовно може, вона вже її представляє.

Про Настю Приходько до 7 березня не було відомо майже нічого. Ця дівчина – випускниця «Фабрики зірок-7», «балотувалася» у групу «ВІА Гра», але не сподобалася, тому що мало чим відрізнялася від більшості нинішніх виконавиць.

Але всього за кілька останніх днів вибилася в суперзірки, ставши скандальною фігурою й деякою мірою навіть політичною. За кількістю цитувань у пресі легко витримає суперництво з іншою гарною українською дівчиною Юлією Тимошенко. Далі можна й не співати.

У себе на батьківщині Приходько дискваліфікували у відбірковому турі Євробачення. Не допомогла молодій співачці навіть та обставина, що, як затверджує ряд українських ЗМІ, її продюсер Алена Мозкова – близька подруга Віталіни, дочки президента Ющенко.

Але не встигли стихнути останні звуки «київської арії», як Настя опинилася в Москві на національному відборі російського представника на Євробачення-2009, ставши першою серед 16 претендентів.

І відразу пролунали обурені голоси. Продюсер і по сумісництву чоловік співачки Валерії, яка посіла лише друге місце, просто образив дівчину: «Країну повинна представляти гідна людина, а не горбата випускниця ПТУ із брудом під нігтями й брудними черевиками. Вона ще сира для співачки. Вона репетувала як різана, билася головою об стінку, начебто там хтось умер. Там же ніхто не вмер!.. Дайте цю пісню бабці! Вона проспіває її набагато краще. Відколи істерика стала співом? Женіть Приходько поганою мітлою!» – висловився Йосип Пригожин.

Загалом, як у пісні Приходько, «мамо, я ж тоді не знала, де ж та біда…»

Чи ледве не трагічною помилкою назвала успіх киянки продюсер Яна Рудьковска. До критики професіоналів шоу-бізнесу приєдналися й політики. Лідер фракції ЛДПР у Держдумі Ігор Лебедєв заявив, що вибір Настасії Приходько як представниці Росії на Євробаченні завдає шкоди престижу країни. «Справа навіть не в тім, що вона громадянка іншої держави, хоча сам по собі цей факт викликає обурення в наших виборців, а справа в тому, що вона відома своїми вкрай правими націоналістичними поглядами, про що вона не раз сама заявляла в ЗМІ», – сказав Лебедєв.

У деяких інтернет-блогах відразу надрукували звістка про те, що брат співачки Назар Приходько нібито складається в націоналістичній організації УНА-УНСО. А за версією деяких інтернет-видань, зліт Приходько пов’язаний з її романом з Ігорем Синельщиковим, сином дружини генерального директора Першого каналу Костянтина Ернста.

Правда це чи ні – факт в іншому. Російські вболівальники більшістю sms-голосів вибрали саме її.

Сама Приходько говорить, що любить Україну і є патріоткою своєї країни. Однак це не заважає їй представляти Росію на престижному музичному конкурсі.

Учасниця Євробачення-2006 молдавська співачка Наталя Гордієнко вважає, що Настасія Приходько має «повне моральне право» виступати в нинішньому конкурсі за Росію.

«Мені самій в останні роки кілька країн неодноразово пропонували виступати на Євробаченні, – заявила Гордієнко. – Якщо виходити з патріотичних мотивів, то, звичайно, участь у такому конкурсі під прапорами іншої держави не укладається у звичні норми. Але в той же час я прекрасно розумію моїх колег, які, приймають пропозиції тої або іншої країни, не маючи її громадянства».

У Росії, звичайно, багато своїх виконавців. Хоча з яких часів ми стали ділитися з Україною на «своїх» і «чужих»? З газової війни? Або з Тузли? Пісня ніякого відношення до цих подій не має. Вона може бути гарною або не дуже. Якщо Настіна «Мамо» не зробить належного враження – то по повній програмі запитаємо не з Костянтина Меладзе, а з …українців?

Так адже недовго й Миколи Васильовича Гоголя, що народилося на Україні, порахувати іноземцем. Або почати його ділити з Україною, що нітрохи не краще. До слова, от цитата з його незабутніх «Мертвих душ»: «Справа в тому, що прийшло нам рятувати нашу землю; що гине вже земля наша не від навали двадцяти іноплемінних мов, а від нас самих…»

Можна розглядати прихід Приходько як політичне замовлення й відчутний удар по самолюбству самостійної України.

Можна – як ще одну партію між впливовими гравцями вітчизняного шоу-бізнесу, у якому справжнім талантам немає місця.

При бажанні можна прорахувати ще кілька варіантів. Є, між іншим, і такий – росіянам віддати голосу за представницю України Світлану Лобода. А нашим українським братам – проголосувати за її «російську» суперницю Настасію Приходько (за учасника від своєї країни, як відомо, у фіналі Євробачення голосувати заборонене). Але для цього потрібний зовсім інший рівень культури в нинішніх взаєминах двох народів.

Як би не сприймали цей співочий конкурс сноби, Євробачення в Москві – безумовний політичний бренд. Але не за рахунок бідної Насті. Це насамперед випробування для наших країн на заможність, відкритість і суспільну зрілість.