— Кропива росте як звичайний бур’ян, — каже Євген Товстуха, фітотерапевт, керівник авторського фітоцентру. — Але вона застосовується у народній та науковій медицині для лікування стенокардії, міокардитів, кардіоневрозів, гіпертензії, неврастенії, вегетоневрозів, епілепсії, гіперфункції щитоподібної залози, при хронічних запаленнях травної системи, алергії.
Рослинні відвари кропиви допомагають зарадити і такій проблемі, як лупа. Готують відвар зі столової ложки кропиви (можна додати шишок хмелю, трави польового хвоща, квіток нагідок). Суміш заливають літром окропу, тримають 1 годину на парі.
У цей час починається і збір ромашки лікарської, яку заготовляють на початку цвітіння.
— Вона також невибаглива, — продовжує фітотерапевт, — адже росте невеликими заростями або групами на подвір’ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій Україні. Використовують її як потогінний, дезінфікуючий, в’яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Настої ромашки надають свіжості та золотавого кольору волоссю.
Коса стане яскраво-золотистою, якщо її регулярно промивати сумішшю ромашки і чаю (орієнтовно 60 г ромашки та 1 г чаю на 200 мл води).
— Листки м’яти перцевої, — пояснює травознавець, — містять ефірну олію з ментолом, що надає рослині характерного запаху та особливої цінності.
М’ятні чаї заспокоюють, а настоянки знімають спазми, знеболюють. Листя м’яти входить і до складу жовчогінних настоїв. Допомагають від нудоти, при невралгіях, зубному болі, метеоризмі, запальних процесах дихальних шляхів, мігрені. М’ята заспокоює шкіру голови, надає волоссю приємного запаху. Особливо помічна ця рослина для жирного волосся. Настій м’яти з кропивою діє на шкіру голови як тонік, стимулює волосяні цибулини до росту.
Настоєм квітів материнки звичайної промивають волосся для стимуляції його росту. Крім того, ця рослина входить до складу багатьох лікувальних настоїв, оздоровлює та допомагає при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, травного каналу (анацидні, гіпацидні та атрофічні гастрити), недокрів’ї.
Материнка не ховається від людського ока — зростає на галявинах лісів, серед чагарників, при лісових дорогах, на узліссях. Особливо цінна сировина, зібрана на початку літа.