Заробив…

Автор: Вторник, 9 июня 2009, 9:08Рубрика Життя як воно є. 0 комментариев.

Заробив Зібрався Данило на заробітки до Росії. Вранці від перону метушливого вокзалу відходила електричка.
Пізнього вечора Анастасія збирала речі у валізу, та й дуже приказувала:
— Оце кладу теплу, чисту білизну, коли приїдеш — переодягнешся. Ти ж у мене чоловік хазяйновитий, охайний. Дивись мені, не ходи брудним. Де твої бритва, лосьйон?
— На ось, візьми.
Чоловік простягнув дружині засоби для гоління.
— Кладу тобі кілька рушників, — продовжувала господарочка, — кілька пар шкарпеток. Дивись, вчасно змінюй на чисті. Не лінуйся попрати. Штани поклала на спід. Зверху, ось, сорочка. Коли приїдеш — почепи на вішалку, щоб не зім’ялось.
— Настю, ти збираєш мене, наче на танці. Там за клопотами та роботою мені ніколи буде і вгору глянути.
— Я тобі дам танці! Знаю я вас: як тільки з хати, то й вже «холостяк»…
— Та досить тобі приказувати. Хіба ти мене не знаєш? Чи мені 20 років, щоб ще дурне у голові було, — образився чоловік.
— Та це я так, до слова. А що тобі сказати: щоб до жінок у гречку скакав, чи що? — пожартувала дружина.
— Ось, окремо в сумку кладу тобі їжу. Усе свіженьке, щойно приготоване — їж, не голодуй. Плящину будеш брати?
— Та, мабуть, візьму. Там з хлопцями ми її й «приговоримо».
— Тільки дивись, обережніше з горілкою!
— Ой, Анастасіє, ти вже мене замордувала. Чи я вже у тебе такий питущий?
— А я так, на всяк випадок. Не завадить застерегти. Коли заробиш грошей — сховай подалі, аби не загубив, чи не дай, Боже, вкрали. Зрозумів?
— Ти ось мені накаркай на дорогу. Угамуйся вже!
— Ну добре-добре, це я так, до слова. Ти ж зі мною вже пуд солі з’їв. Не звертай уваги. Мені так спокійніше буде, щоб не думати, що я щось не договорила.
— Ти мені на мобільний зателефонуєш, та й договориш, вкотре настановиш на шлях істинний.
— О, і мобілку не загуби, заховай подалі та постав на вібратор. Як буду телефонувати, то почуєш. Данило за декілька днів до від’їзду придбав два дешеві телефони, аби далеко від дому з коханою підтримувати зв’язок.
— Та коли ти вже закриєш пельку! Голова обертом від тебе йде…
— Почекай трохи: поїдеш, то й відпочинеш від мене, — пустила сльозу дружина.
— Та досить уже скиглити, — потішив дружину Данило, притуливши до себе.
— Не забудь документи та гроші, — продовжувала дружина, притиснувшись до грудей чоловіка.
— Ну, досить тобі, заспокойся, усе буде добре…
Вранці подружжя вийшло з хати. Родина, яка мешкала неподалік, також вийшла проводжати Данила у далеку дорогу. На ходу всі давали поради, але електричка вже рушила і почала набирати швидкість, їдучи назустріч незвіданому.
* * * * *
Півроку Данило був заробітках. Працював, не покладаючи рук, у поті чола, а довгими вечорами розмовляв по мобільному з коханою дружиною.
— Привіт, дорогенька моя! Ми вже закінчуємо «шабашку», незабаром приїду.
У відповідь чоловік почув:
— Здраствуй любий! Я так за тобою скучила! Приїжджай хутчіше. Купи щось гарне, чого у нас немає.
— Та я вже дещо скуповую. Тобі гостинців і подарунків набрав. І дітям теж.
— Так-так, рідненький, дивись, щоб гарненько усе спакував. У дорозі уважніше поводься, аби не вкрали. А то зараз он який світ настав. Дивись, не засни, бо крадії не сплять. Пильнують добре. Гроші сховай подалі. Даниле, а багато заробив?
— Багато, привезу — будеш рахувати. Ну, все, закінчуємо розмову. Зустрічай через три дні, як домовились. До побачення!
— До скорої зустрічі, — відповіла щаслива дружина.
Данило, крім валізи, напакував речами ще дві рябі величезні сумки.
* * * * *
Їхав додому з піднесеним настроєм та щасливий. Радів та уявляв, як його будуть зустрічати дружина й діти, як даруватиме їм зароблені подарунки.
Однак думки думками, а реальність має свою ціну. Запізнився Данило на електричку. А дружина, не дочекавшись коханого заробітчанина, попленталась сумна додому.
Дорога була важкою, з пересадками. Данило стомлений, сонний сів у наступну електричку, яка вирушала пізно увечері. Розмістивши сумки біля себе, зручніше умостився на сидінні. Мимовільне погойдування й перестук коліс заколисувало Данила.
До вагона увійшла жінка, що перепродувала пиво і всяку всячину. Він, не зволікаючи, придбав собі пива, та й випив одним подихом, тамуючи спрагу. Від хмільного пива його заколихало, і він заснув.
Скільки спав, Данило не пам’ятає. Прокинувся від поштовху в плече. Розплющивши очі, побачив ревізора.
— У вас є квиток?
— Так, — показав квиток, вийнявши з бокової кишені піджака. — Скажіть, а яка наступна зупинка?
Ревізор відповів.
— Дивіться, не проспіть.
— Та я через три зупинки виходжу.
Данило спросоння потягнувся й протер очі. Враз глянув на підлогу і побачив, що ні сумок, ні валізи немає… Ще раз заплющив і розплющив очі, але картина, побачена ним уперше, не змінилася. Схопився, наче обпечений і вибіг у вузький коридорчик вагону, але там сумок теж не було. Він блискавкою пробігся електричкою, та, не знайшовши своїх речей, сів на сидіння. Він не міг повірити у те, що відбувається. Його думки перебив голос машиніста, який оголосив назву знайомої зупинки.
Світало… Похнюпивши голову, Данило повертався додому. Його серцем і душею володіли невідомі ще почуття.
Підійшовши до домівки, тихенько постукав у вікно. Спалахнуло світло.
— Хто там? — почувся знайомий голос.
— То я, Настуню…
Відчинивши двері, дружина кинулася в обійми чоловіка. Провела чоловіка до кімнати та й запитала.
— А де сумки, валізи? Ти що їх на подвір’ї залишив? Ми тебе учора чекали і зустрічали.
— Ой, Настуню, вкрали у мене все! А на електричку я вчора запізнився.
— О, Боже, — підняла ґвалт дружина. — Я так і знала! Чуло моє сердечко, що щось недобре буде. Що ти накоїв! Проспав усе добро! А гроші хоч залишились?
— Гроші були подалі заховані у сумці, на самому споді…
— О, Господи, та краще б тебе вкрали! Де ти взявся на мою голову?! Робив, робив. А кого — на злодіїв? Та навіщо мені це горе?!
Дружина репетувала, не зупиняючись лютувати. У Данила голова пішла обертом.
— Менше б каркала!
Він схопився зі стільця, підняв його і з усієї злості кинув об підлогу, та так, що аж щепки розлетілися. Дружина з переляку замовкла і сіла на ліжко.
Данило вискочив з хати, грюкнувши дверима так, що аж цегла посипалася, та й пішов у пошуках роботи…


Вы имеете возможность оставить комментарий относительно данной статьи. Все комментарии проходят модерацию.


Комментарии

Последние новости

Последние комментарии

  • Александр: Здравствуйте! Так как можно увеличить грудь себе б...
  • Cum Deo: Новость о расставании стала для Бузовой полной нео...
  • AceaxiaEmisee: Одни только лошади да кошка. У тебя есть брат или ...
  • Елена: Что плохого в том, что у мужчины женская грудь? По...
  • АНАТОЛИЙ: [ХУДЫЕ ДУХОВНО РАЗВИТЫЕ В основном болеют раком в ...
  • Трастовые базы: Нина Ургант рассказала, что ее внук телеведущий Ив...
  • igoryn7s8a: игры онлайн,онлайн игры,играть,игры бесплатно,флэш...


Новости шоу-бизнеса: светские хроники, новости высокой моды, секреты здоровья и красоты, привлекательности и счастливой сексуальной жизни. для вас милые женщины и девушки